|
|
|
 Архієпископ Львівський Кир Ігор Возняк про себе, місію християнина в сучасному світі, візію України
Найперше, що вражає у тривалій розмові з Архієпископом Львівським Преосвященним Ігорем (Возняком), — його безпосередність, щирість. Владика висловився так: «Коли розмова йде від серця, то діє Дух Святий, а там, де Дух — там завжди легко і там відпочинок. Скажу по правді, якби не обмеження у часі, я б не переривав у жодному разі наших розмов».
|
|
|
|
 Найдавнішою пам’яткою архітектури часів Київської Русі, старшою за Софійський собор у Києві, яка добре збереглася до наших днів і продовжує функціонувати, є Спасо-Преображенський собор у Чернігові. Це — не просто окраса Чернігова, святиня давнього Чернігово-Сіверського князівства, а й справжнє архітектурне диво.
|
|
|
|
 Буденне існування, неначе пустельне сонце, випалює твою душу. Не встигнеш отямитися, як потрапляєш у пастку суєтності. І пливеш отак повсякдень за течією, аж поки одного дня не схаменешся і не зрозумієш марноти й безглуздості власного буття. Схаменешся, а вирватися не так легко. Розумієш — і не можеш. Бо як висохла земля, щоби знову зазеленіти, прагне дощу, так і душі потрібна живильна сила духовної зливи, щоби знову бачити істину. Саме такі творчі особистості як Параска Плитка-Горицвіт і є тим життєдайним дощем, після якого в серцях проростають квіти добра і радості.
|
|
|
|
|
 «Громадській думці часто здається скандальним уже навіть те, що християнська віра й надалі видає себе за істинну, стверджуючи, що Христос є не просто видатною постаттю, але Богом. Наскільки важливими чи небезпечними є ці настрої та тенденції для Церкви?» — запитав під час інтерв’ю Святішого Отця Венедикта XVI журналіст німецької газети «Зюддойче Цайтунґ» Петер Зевельд (див.: Рацінґер Й. Сіль землі. — Львів: Місіонер, 2007. — С. 129). Чи є ця думка «дaмокловим мечем» над теперішнім та майбутнім Церкви? Чи Христос і сьогодні є Богом? Чому Він не залишився в пам’яті людства просто як історична постать людини-просвітителя?
|
|
|
|
 12 липня. Хтось святкує іменини, хтось просто святкує. Наша сім’я цього дня живе болем втрати. Вже рік, як його нема серед нас. Але і досі ніхто не вірить, що так могло бути. Не вірить ніхто. Проте...
|
|
|
|
 Відбудовані храми, театри, лікарні, школи, дитячі садки, замки — такий результат меценатської діяльності Петра Писарчука.
Сьогодні дуже модно говорити про соціальну відповідальність бізнесу. На жаль, переважно це не більше, ніж піар-хід. Для народного депутата України Петра Писарчука суспільна діяльність — сутність життя. Масштаби його меценатської діяльності вражають: сотні відреставрованих храмів, відбудовані замки, театри, лікарні, школи, дитячі садки… Тисячам львів’ян пан Писарчук надав допомогу — на лікування, навчання, видання книжок. Ця робота настільки масштабна та системна, що заслуговує на окреме видання…
|
|
