Лісова політика України під прицілом критики фахівців

Ви коли-небудь чули про результати виконання державної програми «Ліси України» на 2002–2015 рр.? Вам відомо, скільки грошей було витрачено і як поліпшився стан лісів? Однак знаю напевне — що українці втомилися дивитися та фіксувати масштабні для ока туриста «залисини» суцільного вирубування в Карпатах, спостерігати за збільшенням кількості безмежних парканів біля лісів, купами сміття в горах, появою маєтків та палаців на заповідних територіях.

Кардинальні зміни в лісовій галузі назріли уже давно. Недарма ж набирають обертів та підтримки у пересічного українця всеукраїнські громадські кампанії: «Ліси — власність українського народу», «Збережемо українські степи» (щодо неприпустимості знищення природних степових ландшафтів Украї­ни шляхом заліснення) та інші.

І тут до Дня працівників лісу — замість звіту, — черговий політичний піар! Уряд ухвалює нову державну програму «Ліси України» на 2010–2015 рр. Нагадаємо, що програма передбачає збільшення площі лісів майже на півмільйона гектарів. На цю благородну справу планують витратити 8 млрд грн із державного бюджету. На всю програму — близько 22 млрд гривень. А саме на інвентаризацію та сертифікацію лісів відповідно до міжнародних стандартів, запровадження електронного обліку лісів та започаткування супутникового спостереження за вирубуванням дерев, що унеможливлюватиме несанкціоноване вирубування лісу.

Такі заходи уже давно варто було б здійснити, вважають екологічні громадські організації. На думку голови Всеукраїнської громадської організації «Національний екологічний центр України» Ігоря Сіренка, «щоб не звітувати за недоліки виконання попередньої програми «Ліси України» на 2002–2015 рр., до якої є багато зауважень і, зокрема, в Рахункової палати України, була прийнята нова програма. Ні з громадськістю, ні з фахівцями із лісової галузі та науковцями ця програма публічно не обговорювалася».

Коротко розглянемо основні проблеми.

В Україні не існує таких лісів, у яких було б повністю заборонено рубання. Тим часом українські ліси досі не відновились після жахливих перерубів для післявоєнної відбудови. Досі переважну частину вирубувань проводять так званим суцільним способом (суцільне рубання), тому територія стає практично непридатною для існування лісових мешканців. У гірській місцевості це має катастрофічні наслідки у вигляді повеней та селів, збитки від яких становлять сотні мільйонів доларів.

Уряд Юлії Тимошенко вирішив розв’язати енергетичну проблему в країні, принісши в «жертву»… біорізноманіття у лісах! Кабінет міністрів виділив 25 млн грн Держкомлісгоспу на придбання 10 виробничих комплексів з переробки деревини. Таке рішення ухвалене 16 вересня на засіданні уряду. Потужність одного комплексу дає змогу щорічно отримувати 20 тис. куб. м енергетичної тирси, як альтернативного джерела палива. Реалізація цих планів стане початком катастрофи: ліси України з природних екосистем перетворяться на парки — екосистеми штучно створені й особливо вразливі до зовнішніх впливів.

Новочасне варварство

Заказник «Корналовичі» (Самбірський р-н Львівської обл.). Тут зберігся один із останніх у Європі дубовий праліс — ліс, якому понад 200 років. 8 грудня 1999 року Львівська обласна рада за підтримки псевдонауковців виключила 18 об’єктів (серед них і «Корналовичі») зі складу природно-заповідного фонду України (рішення № 226 «Про впорядкування природно-заповідного фонду Львівської області»), законодавчо дозволивши нищити унікальну екосистему. Крім 200-літніх дубів, «під ніж» пішли десятки червонокнижних видів. У 2005 році зусиллями громадських організацій вдалося на деякий час зупинити варварське вирубування. Однак 2007 року вирубування відновили. На думку науковців, цей ареал дубових лісів біля річки Дністер має величезне значення у формуванні клімату, а також є загальновизнаним еталоном природи. Світова практика еталонних (модельних) ділянок має виключну наукову цінність. В умовах зростаючого антропогенного тиску на довкілля тільки за допомогою еталонних ділянок можна дізнатись «як було», щоб сказати «як буде».

Ліси в Україні займають 15% території держави і є найбільш збереженим природним ландшафтом. При цьому природні комплекси включають і дуплисті, загиблі дерева та тисячі видів рослин, тварин, грибів і лишайників, а не лише дерева, які є ресурсом ділової деревини. Дуплисті та загиблі дерева — середовище існування більшості видів грибів та значної частини лісових тварин. Більшість видів лісових птахів будує гнізда в дуплах старих дерев.

Найбільше обурення науковців та громадськості викликали наміри Держкомлісгоспу щодо заліснення степів у рамках виконання Указу Президента України від 04.11.09 № 995/2008 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень». В Україні мають бути створені додаткові 5% (від площі держави) лісів. Як стверджують фахівці, треба негайно внести зміни до Указу і заборонити садити ліс у степах України — світовому скарбі! Оскільки 1/3 Червоної книги України — це степові види. Особливо це стосується флори. Якщо степи будуть знищені — зникнуть і ці види. До того ж ліси не можуть рости в степах. Як приклад, «із 7000 тис. гектарів, до висадки яких долучився і Президент два роки тому на Херсонщині, більшість цього року згоріла», — каже Василь Анатолійович Костюшин, заві­дувач відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАН України.

40% території України займає степова зона (південний, східний та центральний регіони). Саме ця територія є найбільш розораною частиною країни. Рівень розораності деяких районів сягає 85–90% від їхньої загальної площі. Головним негативним наслідком цього є вкрай низький рівень збереженості типових для регіону біотопів. А тут ще й заліснення!.. У Луганській області запланували заліснити 100 000 га степових територій! Багато цінних природних ділянок заліснено вже цього року. Особливо резонансною стала справа щодо заліснення території чи не найбагатшого на раритетну фауну і флору степового заказника Запорізької області «Заплава річки Чингул» та інших цілинних степових ділянок у Токмацькому районі.

Майбутнє лісу — в ефективній співпраці державних чиновників, нау­ковців та громадськості. Інакше — у лісі, лісі темному незатишно буде хитрому лису та ялиночкам! А якщо серйозно, то потрібен громадський аудит всього лісового відомства та його діяльності, потрібне фінансування незалежних наукових інституцій, а не тільки відомчих лісівничих!